| Chapter 15 |
1 |
¶ І відповів теманянин Еліфаз та й сказав: |
2 |
Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою? |
3 |
Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них? |
4 |
Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога, |
5 |
бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів. |
6 |
Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе: |
7 |
Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений? |
8 |
Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав? |
9 |
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно? |
10 |
Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого. |
11 |
Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі? |
12 |
Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають, |
13 |
що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова? |
14 |
Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений? |
15 |
Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса, |
16 |
що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду? |
17 |
¶ Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу, |
18 |
про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того, |
19 |
їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них. |
20 |
Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано. |
21 |
Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник. |
22 |
Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча. |
23 |
Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти... |
24 |
Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою, |
25 |
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього, |
26 |
проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх. |
27 |
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром, |
28 |
і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені. |
29 |
Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки. |
30 |
Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений. |
31 |
Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому, |
32 |
вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене! |
33 |
Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка, |
34 |
бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника: |
35 |
він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його... |