| Chapter 34 |
1 |
¶ І говорив Елігу та й сказав: |
2 |
Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене! |
3 |
Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує. |
4 |
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре. |
5 |
Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє. |
6 |
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя... |
7 |
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду, |
8 |
і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними? |
9 |
Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає. |
10 |
¶ Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди! |
11 |
Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату! |
12 |
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права. |
13 |
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав? |
14 |
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав, |
15 |
всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!... |
16 |
¶ Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів: |
17 |
Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного? |
18 |
Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний? |
19 |
Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук, |
20 |
за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською. |
21 |
Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її, |
22 |
немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались. |
23 |
Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд. |
24 |
Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших. |
25 |
Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть! |
26 |
Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці, |
27 |
за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх, |
28 |
щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених. |
29 |
Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом, |
30 |
щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові. |
31 |
¶ Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду! |
32 |
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити! |
33 |
Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи! |
34 |
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає: |
35 |
Йов говорить немудро, а слова його без розуміння. |
36 |
О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди, |
37 |
бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої... |