| Chapter 129 |
1 |
¶ Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість! |
2 |
Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали! |
3 |
Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни, |
4 |
та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав! |
5 |
¶ Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить! |
6 |
Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте, |
7 |
що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник, |
8 |
і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа! |