| Chapter 18 |
1 |
¶ Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного. |
2 |
¶ Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати. |
3 |
¶ З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором. |
4 |
¶ Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік. |
5 |
¶ Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді. |
6 |
¶ Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки. |
7 |
Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його. |
8 |
¶ Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби. |
9 |
¶ Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику. |
10 |
¶ Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний. |
11 |
¶ Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його. |
12 |
¶ Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність. |
13 |
¶ Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому! |
14 |
¶ Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе? |
15 |
¶ Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання. |
16 |
¶ Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей. |
17 |
¶ Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його. |
18 |
¶ Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного. |
19 |
¶ Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку. |
20 |
¶ Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх. |
21 |
¶ Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає. |
22 |
¶ Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа. |
23 |
¶ Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало. |
24 |
¶ Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний. |