Chapter 22

¶ Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.

¶ Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.

¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

¶ Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.

¶ Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.

¶ Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.

¶ Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.

¶ Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.

¶ Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.

¶ Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.

¶ Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

¶ Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.

¶ Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!

¶ Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.

¶ До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.

¶ Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.

¶ Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,

бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!

Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.

Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,

щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.

¶ Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,

бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

¶ Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,

щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.

¶ Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:

коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?

¶ Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.

¶ Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.