| Chapter 23 |
1 |
¶ Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою, |
2 |
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера: |
3 |
не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий! |
4 |
¶ Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це, |
5 |
свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба... |
6 |
¶ Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його, |
7 |
бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою, |
8 |
той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш! |
9 |
¶ Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх. |
10 |
¶ Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля, |
11 |
бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою! |
12 |
¶ Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей. |
13 |
Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре: |
14 |
ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш. |
15 |
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце, |
16 |
і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне. |
17 |
¶ Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього, |
18 |
бо існує майбутнє, і надія твоя не загине. |
19 |
¶ Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною. |
20 |
Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають, |
21 |
бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття. |
22 |
Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. |
23 |
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум. |
24 |
Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним. |
25 |
Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила. |
26 |
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої. |
27 |
Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка. |
28 |
І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми. |
29 |
¶ В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? |
30 |
У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. |
31 |
Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, |
32 |
кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, |
33 |
пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі... |
34 |
І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху. |
35 |
І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж... |