| Chapter 25 |
1 |
¶ Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого. |
2 |
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі. |
3 |
Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи. |
4 |
А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями. |
5 |
А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули. |
6 |
А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч! |
7 |
Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували. |
8 |
Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть. |
9 |
Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі. |
10 |
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були. |
11 |
А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам! |
12 |
Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас! |
13 |
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський! |
14 |
¶ Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. |
15 |
І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов. |
16 |
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів. |
17 |
Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. |
18 |
А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. |
19 |
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. |
20 |
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів. |
21 |
Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! |
22 |
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. |
23 |
казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! |
24 |
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. |
25 |
І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє... |
26 |
І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? |
27 |
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє. |
28 |
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. |
29 |
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. |
30 |
А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів! |
31 |
¶ Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. |
32 |
І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. |
33 |
І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. |
34 |
Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. |
35 |
Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. |
36 |
Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене. |
37 |
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? |
38 |
Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? |
39 |
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? |
40 |
Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. |
41 |
Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. |
42 |
Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, |
43 |
мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. |
44 |
Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? |
45 |
Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! |
46 |
І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя. |