| Chapter 13 |
1 |
¶ Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. |
2 |
Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, |
3 |
то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, |
4 |
устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. |
5 |
Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. |
6 |
І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? |
7 |
Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. |
8 |
Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. |
9 |
До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! |
10 |
Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. |
11 |
Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі. |
12 |
Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? |
13 |
Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. |
14 |
А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. |
15 |
Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. |
16 |
Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його. |
17 |
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините! |
18 |
¶ Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою! |
19 |
Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я. |
20 |
Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене! |
21 |
Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!... |
22 |
І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже. |
23 |
При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус. |
24 |
От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже? |
25 |
І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи? |
26 |
Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!... |
27 |
За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше... |
28 |
Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому. |
29 |
А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що. |
30 |
А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч. |
31 |
¶ Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог. |
32 |
Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його! |
33 |
Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер. |
34 |
Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! |
35 |
По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. |
36 |
¶ А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною. |
37 |
Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу! |
38 |
Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене... |